Кожен день ,як скарб особливий
Він більше не повториться в житті.
А один птах біленький, красивий
інший, чорний, каркає- на твоїм путі.
Ти, шануй кожен день свого життя
Іди вперед до мети, до краю літ.
Зростай, як древо немов дитя
Читай, і вчись відкривай -новий світ.
Друзі пізнаються в біді, горі
Не залишуть тебе на самоті.
Вони ,як сонце в просторі
І осяюють твій шлях на путі.
Життя відсіє зерно від зела
Від тебе заздрісних , хитрих лисиць.
Тебе підтримає друга рука
Знімеш маску із гримованих лиць.
Всіх тих, кого ти, зустрінеш в житті-
Дадуть, тобі якийсь певний урок.
Будь, собою...рости, як колос в житі
І роби у майбутнє- твердий крок.
Буває, так що батьки і діти
Ніяк не можуть порозумітись.
Зроби крок назад, як рве цвіт вітер
І перечекай дощ, щоб світитись.
Досконалих ,ідеальних немає
Робимо так ,як диктує життя.
Один правдолюб, інший в гру грає...
І від образ, душа плаче ,як дитя.
Небо дає нам відрізок часу-
Всі залишаємо після себе слід.
Як вип'ємо до дна -життя чашу
Тоді пізнаємо ,який має смак плід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2022
автор: Чайківчанка