Падати вгору, так тонко й безсило,..
Мов невагоме - то тільки біда,
Мов не смолясті ворОнячі крила,
Яким ще не досить ізносу вина.
І тихо блищати...всією душею,
Вільно ступати у ціле життя.
Змагатися в очі лихою дуеллю,
Карати за смуту, пожежі й виття.
Збирати з нектару солоні пастелі,
Ними ж обрамлення шити весні...
У нашому щасті колись упадЕмо
І знАйдемо вічне в далекій луні...
26.11.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2022
автор: Сара Ґоллард