Лебідь журився на річці...
- Де ж тепер пара його?!
Бути одному на віці
розпорядився сам Бог...
Холодно... стелиться вітер
листям ржавілим... сідим...
Птаха сумує... у світі
бути судилось однім...
Хвиля шепоче про милу...
В небо підійме крило...
- Птах не знаходить обійми...
Не віднайдеться тепло...
Лебідь тужив за минулим...
Крик заплітався в вербі!..
Доля неначе заснула...
Серце тонуло в журбі...
3.12.2022 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2022
автор: Любов Вишневецька