Сором'язливо якось показався місяць із-за хмар
і звісно що і променями холодними землю освятив
в цієї справі йому ще допомагав вуличний ліхтар
він очі у темряві яскравим білим вогником сліпив...
Звичайно що і на дорозі біля дома танцювали тіні
і іноді від світла фар вони на хвилиночку зникали
але раптово біля гаража з'являлися і бігали по стіні
і незабаром ще як дослідники по даху вони блукали...
І романтично водночасно пісню тиху вітер заспівав
він так наприкінці дня свято маленьке влаштовував
а потім ще з зимою разом прозорі сніжинки посівав
і мабуть в цей казковий вечір ще більш закохував...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555