[b]Погасла зірка й загасила мрію,
В природі сум, як тихий падолист...
Не йде з думок, ну як же так, Сергію !!!?
Наш веселун, наш любий пародист !
Я вірить в те, що сталось, не готова,
Це певно сон, якийсь страшний лишень.
Ще на слуху остання та розмова.
Нажаль, остання... в вересневий день...
Спочинь... спочить, Сергію, в царстві Божім,
Ти споглядаєш вже з висот на нас.
Ти нам залИшив спогади хороші,
І найсвітлішу пам"ять на весь час.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2022
автор: Любов Іванова