Вічна смерть із плеча Аіда*
Замість смаку твоєї шкіри
Відлетіла душа в інше тіло
І знайшла там свої Вітрила*
Я її буду вік пам'ятати.
Я про неї - в минулому часі
Вже достатньо мені інкарнацій
Все було, нове годі шукати.
Не засвітить зоря на Парнасі
Ти не снишся вже сотні років
Заблоковані всі дороги
Вічний сон пророчив Оракул
Я бездушна тепер мембрана
Ні душі немає, ні серця
Про життя у минулому часі
Оболонка тріщить мегагерцом.
* за виразом - "З барського плеча", з жалю.
*** Парнас - гора муз.
***Парнас (фр. Parnasse) — поетичне угруповання. У Франції в 70-ті роки XIX ст. парнасцями почали називати поетів, що за мету собі ставили створення «чистого мистецтва», яке б оспівувало не щось із буденного життя, а тільки справжню красу: природу, кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2022
автор: MAD_muazel