Чи ми розминулись,
чи ще й не зустрілись?
Дарма оглядатись
на згублений час.
Суворий малюнок
напружених вилиць...
То снів, а чи спогадів
іконостас?..
Здивований погляд,
банальності рими....
Ви так у світах
й не впізнали мене.
Цей час - ніби потяг,
а ми ж пілігрими,
Когось загубили -
вже не здоженем .
Частіше стрічаюся
з поглядом фальші.
А де ж теє щастя -
душа для душі?
У білих світах -
проминущі блукальці,
Що нині ще поряд,
а завтра - не всі.
А завтра між вибухів -
злякані душі -
Зринаєм з димами
в самі небеса,
Усі найдорожчі,
грядущі і сущі...
Лиш вічна молитва -
сумні словеса.
Чи ми розминулись,
чи ще й не зустрілись?
У вирі недолі
розлучено нас...
Усе найдорожче
у бОлях святилось.
Настане світання
і зустрічі час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2022
автор: Світла(Світлана Імашева)