Світліє небо, тло його блакитне
Несміло впало у шовкОві складки
Повік ще темних вікон, досі сонних.
Виштовхуючи ніч, світанок блідне,
Очікуючи сходу жовту латку
Й кидАє синю тінь на підвіконня .
Ця мить коротка на надію схожа,
Чи на межу, чи на новИй початок .
І звуків розливається піано.
Пастеллю розтікається погожий
Кусочок неба, звідки зустрічати
Дав Бог іще один блакитний ранок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2022
автор: Lesya Lesya