Я не терплю ніяких залежностей
від людей, чи речей, чи від поглядів.
Увібравши цей світ протилежностей,
попри все - я залежна від спогадів.
Я жену їх від себе так впевнено,
а вони повертаються птахами -
лабіринтами роздумів темними
між тривог і надій - поміж страхами
повертаються... З ніжністю дивляться,
та не в очі, а глибоко - в сховане
і, тим схованим жадібно живляться,
як життям, що любов'ю мальоване.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2022
автор: Ксенія Фуштор