Бувало, всяких клопотів несу
І дум свинцевих в голові сузір'я,
А вийду в гай, погляну на красу -
І вже летять думки пухнастим пір'ям.
Шумлять у липах золоті джмелі,
Бринять строкаті мальви край дороги...
Вбираю силу, магію землі
Оту, що, мабуть, і зоветься Богом.
Туди уся пірнаю і пливу -
В гармонію тонів і барв, і ліній,
У лагідних волошок синяву,
У серпантин в'юнкового мигтіння.
А далі бачу: заховався день
В зелений водоспад густого лісу,
І розкидає вечір із кишень
Роси дрібної мерехтливий бісер.
Не знаю, скільки доля всипле літ,
Та відчуваю (ніде правди діти) -
Я, може, і прийшла затим у світ,
Щоб до нестями так його любити...
21.04.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2022
автор: ЛУЖАНКА