А полудень життя, це ,ще не вечір!
Падає дощ, це ще не сніг, і хуртечі.
Ти, іди на зустріч долі у світи
І зустрінеш -своє кохання ти.
Не проспи свою весну, і свій час!
Молоде літо і золоту осінь.
Цвітуть рясно сади, один тільки раз...
Троянда губить красу від морозу.
А життя немов мінлива погода
То світить сонце, то йдуть дощі -зима.
Нажаль, все втрачає красу і врода
Згорає ,як жовте листя ...ніч німа.
А молодих років не повернути!
Пливе за водою час без вороття.
А хто любить ,той знайде в мороз лютий
На краю світу -щоб любити життя.
Ти, не згорай наче свіча в самоті!
Не сумуй, те, що втратив загубив.
Шукай своє щастя ,долю на путі
Щоб радість, смуток з нею розділив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2022
автор: Чайківчанка