Листя падає, осінь, не спиться,
Мовчки юності гасне свіча
Сиволика підкралась блудниця,
Мов бешкетне і спритне дівча
І малює все сиві тумани
На проекціях зморшок лиця
Скільки всього мрійливо, за нами
Все чекає, колись обіцяв….
Підкорити найвищу вершину,
Доторкнутись устами небес,
Заспівати свою «Черемшину»,
Поки дух молоднечий не щез
Поки мріється, поки живеться
Завжди з долею бути «на ти»
Що розтрачено - не повернеться
Що загублено - не віднайти
Хай не збулося все що бажалось,
Не наситилась спрагла душа
Та жилося таки, та кохалось,
Як в уривках Шекспіра вірша…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Тарас Слобода