Повітряна тривога

Повітряна  тривога  як  відчай  за  порогом,  
повітряна  тривога  і  шлях  лиш  на  підвал.
Нема  в  росії  Бога,  нема  в  росії  Бога,
він  в  їхній  войовничості  пропав.

У  них    богами  танки,  тепер  богами  танки,
і  прагнуть  вони  тільки  грабувать!
І  з  вечора  до  ранку,  і  з  вечора  до  ранку
Чужим  добром  кишені  набивать!

Вони  повсюди  лізуть,  та  пруть  свої  валізи,
їм  нашої  землі  побільше  б  нахапать.
Напалмом  і  залізом,  напалмом  і  залізом,
брехнею  скрізь  росію  «насаждать»!

А  там,  де  вже  росія,  а  там  де  вже  росія
забудьте  ви  надії  на  довгії  віки!
Бо  там  куєш  чи  сієш,  у  них  куєш  чи  сієш,
а  матимеш  кругом  лиш  копійки.

А  як  людини  право?!  А  як  людини  право?!
На  нього  їм  з  трибун  усіх  плювать!
Але  бандитську  справу,  криваву  і  лукаву,
не  вийде  всьому  світу  нав'язать!

2.12.2022


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Микола Серпень