Повітряна тривога як відчай за порогом,
повітряна тривога і шлях лиш на підвал.
Нема в росії Бога, нема в росії Бога,
він в їхній войовничості пропав.
У них богами танки, тепер богами танки,
і прагнуть вони тільки грабувать!
І з вечора до ранку, і з вечора до ранку
Чужим добром кишені набивать!
Вони повсюди лізуть, та пруть свої валізи,
їм нашої землі побільше б нахапать.
Напалмом і залізом, напалмом і залізом,
брехнею скрізь росію «насаждать»!
А там, де вже росія, а там де вже росія
забудьте ви надії на довгії віки!
Бо там куєш чи сієш, у них куєш чи сієш,
а матимеш кругом лиш копійки.
А як людини право?! А як людини право?!
На нього їм з трибун усіх плювать!
Але бандитську справу, криваву і лукаву,
не вийде всьому світу нав'язать!
2.12.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Микола Серпень