Памяти капитана ВСУ,
Титова Андрея Васильевича,
Ваниного дедушки, русского, 1963 года рождения.
Бійця сьогодні схоронили,
Ридають Матір, Жінка:“ Боже!”
На жаль, на Півдні його вбили
Російські воякі ворожі.
А у Росії інша мати,
Живе і мабуть добре знає,
Що син поїхав воювати,
І десь чужих синів вбиває.
А якщо зна, у ту годину
Не треба буде сумувати,
Якщо помстяться її сину
За братську смерть другі солдати.
Нащо війна в нас на землі?
Не має в ній людської суті.
Щоб бавився в війну в Кремлі,
Московський цар - полковник Путін?
Щоб з його планами труна
Була б скоріше вже забита,
То може скінчиться війна
І ненависть несамовита.
Біда, єднайся Україна,
Бо гинуть і сини, і браття,
Хай буде зненависть єдина,
І наша помста, і прокляття!
Благаєм Світ:"Допоможіть
Іще зміцніти наші сили,
Хай ця *** побижіть,
Лишаючі свої могили!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Виктор Ситниченко