На прогулянці у сквері
Думи стали на папері.
В притаманній їм манері
Сусіди стукають у двері.
Виручай, бо помираю,
Вибачай, пусти до раю.
Тільки моя хата скраю
І нічого я не знаю
Ти, як ті незвані гості,
Маєш приводи для злості.
Оминай мою хатину,
Покидай ти цю країну.
© Teodor Fanger
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Teodor Fanger