Тихенько сиплеться на землю з неба сіль
і сльози янголів замерзлі літають у повітрі
і пластівці солоні,легкі кружляють звідусіль
від них з'являються сугроби ледь помітні...
А сльози щільним комом обліпляють віти
але і від важкої ноші дерева обсипаються
і в цьому їм допомогає непомітно вітер
відтоді вони на мить без снігу залишаються...
Ридає хтось у хмарах немов захлинаючись
ці сльози перетворюються на малі перлинки
і свято створюючи їли шубами вкриваючись
вогнем палають на світу бо блищать сніжинки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555