Сніги білії, сніги чистії –
Хмари-сестри аж променистії…
Там внизу життя мов завзятеє,
Люди думають, що невдячним є.
Тут оселя Божа старовинна,
Мудрість давня живе й билинна,
Поспіху немає в помині тут,
Дні розмірено вічно всі ідуть.
Нам повчитися б берегти чоло,
Щоб поменше вже протиріч було,
Ой щоб любо й чисто всім на душі,
Щоб від зла завжди буть насторожІ.
А любов, добро в серці не втрачать –
Всім землянам би та й на тім стоять!
09.12.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2022
автор: Променистий менестрель