Дрібний дощик стукає у двері
І біжить струмочком по вікні.
Я нотую миті на папері,
А фарби ховають дні сумні.
Якось у житті так повелося,
Іде у даль швидкоплинно час.
І все у ньому переплелося,
А світильник любові не згас.
Щира любов у серцях палає,
Розпалює наші почуття.
Всі труднощі вона подолає,
Помандрує з нами до кінця.
А бентежна радість душу гріє,
У ній тепла ніжність проросте.
Щасливий хто у житті зуміє,
Зберегти любов понад усе.
А кохання буде вічно жити,
Його зміцнює палка любов.
Воно вміє щастям дорожити,
І звільняє почуття з оков.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2022
автор: Віктор Варварич