Війна не п’яна бійка, спонтанно не починається. До війни готуються. Готуються як у військовому плані, так і в інформаційно-пропагандистському. Тож те, що Московія розпочала таку пропагандистську підготовку свого населення до війни було помітно ще до Майдану. Вже тоді розганялася тема боротьби з фашизмом і проводилися мітинги за участю комуняк. З вторгненням на Донбас московіти добавили тему націоналістичних батальйонів. Маховик пропаганди набирав обертів і вже всіх українців, яких спочатку називали украми, хохлами та укропами, в останні роки перейменували на фашистів та нациків. Це був сигнал, що війна неминуча! Але наша влада його вперто не помічала…
Тобто нас, з «братнього народу», перетворили в демонічного ворога, якого треба тільки знищити. І це зробили настільки успішно, що практично всі московіти в це повірили і прийшли на нашу землю війною, сіючи смерть та вчиняючи страшні звірства. Пропаганда це теж зброя і Московія озброїла ненавистю своє населення до зубів.
Ми дивуємось, як так можна було зазомбувати цю людську масу, що вона сліпо вірить всьому, що ллється з телевізора. Та чому дивуватися, якщо в московії всі телеканали є рупорами влади, плюс тотальна цензура та репресивні закони та органи. Все це разом дало результат повного одурманення.
Але ж і ми недалеко від них втекли, якщо тільки коломойські і медведчуковські канали зуміли зазомбувати 73 відсотки електорату. І зробили це настільки успішно, та і сьогодні продовжують це робити, що навіть війна не відкриває їм очі. Електорат не вміє критично мислити, не пам’ятає навіть те, що і як було в Україні в 2014 році.
Давайте дещо згадаємо – на рахунках в казначействі жалюгідні копійки, реальна загроза дефолту, зруйнована економіка, розвалена і деморалізована армія та силовий блок, засилля кацапської агентури, захоплений Крим. Армія воювала в тапочках, а добровольцям громадою скидалися на бронежилет і все решта. А тепер порівняйте це з армією, яку вдалося створити, та озброїти. Та навіть оте армійське привітання - Слава Україні! Героям Слава! – досі в багатьох викликає припадок люті.
А отримання Томосу і створення Православної Церкви України! Це майже як вступ до НАТО! На прикладі боротьби за створення ПЦУ можна зрозуміти, як це було складно зробити навіть в середовищі церкви і святих отців, які йшли торги, боротьба та спротив. Вже навіть після обрання Єпіфанія, Філарет знову збунтувався. А що тоді говорити про реформи в державі, коли треба врахувати інтереси і впливи політиків, олігархів, промосковської частини населення і в умовах війни зберегти країну. І це попри відсутності монобільшості в парламенті!
Вдалося стабілізувати фінансово-економічну ситуацію, позбавитись енергозалежності від Московії, створити міжнародну коаліцію на підтримку України. Це не робиться за один рік!!! Президент не прокурор і не суддя! Тому йшлося про створення такої системи органів влади, яка б боролася з злочинністю та корупцією і не була керована політиками. На жаль по часу це завершити не вдалося…
Тож дивуватися московітам та глузувати з них нема чого. Ми в своїй більшості такі ж самі! І цій більшості основним джерелом інформації є телевізор. Тож саме коломийські та медведчуківські канали зробили все щоб шляхом маніпуляцій та відвертої брехні переконати електорат тому в тому, що п’ятий президент злодій , мародер який обікрав армію, державу та збагатився в десятки разів. Тож яка різниця між цією більшістю та московитами? Різниці немає, бо сприймають все говориться з ящика! І переконати тих і інших неможливо!
При цьому пропаганді вдалося в очах цього електорату знецінити успіхи і досягнення самої України. Та навіть більше, вони стали об’єктами насмішок та глузувань з боку того, хто вирішив балотуватися в Президенти України. Космополіта і манкурта, артиста комічного жанру, який зі сцени принижував та сміявся з українців і України, порівнюючи її з повією, глузував з Голодомору та Томосу, три чи чотири рази ухилився від призову в армію населення обирає главою держави. Це вже не комедія, а трагедія!
Вже перші кроки показали всю його профнепридатність, та навіть більше… Його непрофесіоналізм та призначення на керівні державні посади друзів дитинства, колег по цеху і бізнесу, знайомих і родичів своїх колег призвело до збільшення корумпованості органів державної влади та навіть їх розвалу, що особливо виражено на прикладі СБУ. А це вже злочин! Та спитати нема з кого!
Замість того щоб виділяти кошти на медицину, науку і армію, вони направлялися на сумнівні проекти, розкрадалися і закатувалися в асфальт. В результаті від ковіду померло понад сто тисяч людей на лікування яких не було медикаментів та кисню, а програми переозброєння та виробництва ракетного озброєння були зупинені, як і реформи в армії, яка скорочувалася і недофінансовувалася. Влада вперто ігнорувала попередження про підготовку московітів до нападу, та навіть більше – розмінувала і повідводила війська з небезпечних напрямків. Тепер зрозуміло, що було відомо все – і час нападу, цілі та напрямки! Але щоб цьому протистояти чи протидіяти не було зроблено абсолютно нічого. Ця злочинна бездіяльність президента, а оборона держави це його прямий обов’язок, призвела до страшних жертв, які обчислюються десятками тисяч, якщо не сотнями, руйнувань багатьох міст і сіл, здачі ворогу величезних територій, колосальних економічних втрат.
Якщо скласти всі пазли, то виглядає так, що нас дійсно готувалися здати за пару днів і саме тому московити везли з собою парадну форму. Та армія і народ поламали ворогу їхні плани, як і агентам Московії при владі. Побачивши мужність і спротив армії та народу, країни Заходу, які добре знали що діється всередині нашої влади, стали помагати в цій боротьбі. Помагати не владі, а Україні та її народу.
А влада, прийшовши до тями, "відбивши при цьому штурм диверсійно-розвідувальних груп, покинула барикади на Банковій, підкріпилася мівіною" та почала приймати участь в обороні країни. І один з перших кроків, які вона зробила, щоб убезпечити себе від викриття злочинів, це прибрала з ефіру опозиційні телеканали, створивши так званий єдиний телемарафон. І з того, чия злочинна бездіяльність призвела до страшних жертв та руйнувань, пропаганда ліпить рятівника країни. Аякже, гарно читає з папірця написане та бо не втік!
Але лякає те, що з помилок гарант не поспішає робити висновки. Він і далі тримає біля себе тих, за ким вже давно тюрма плаче, знову нагороджує бойовими орденами дружбанів по цеху, корупціонери та колаборанти безперешкодно тікають через кордон, за надуманими злочинами проти бойових генералів відкриваються кримінальні справи, знову мільярди виділяються на асфальт, а не на озброєння, Баканова (друга дитинства) тихенько звільняють з посади голови СБУ, яку він розвалив і зробив розсадником зрадників без будь якого покарання… Перелік можна продовжити. Тож пропагандисти з коломойських та прихвачених медведчуківських каналів старанно оберігають владу від критики зроблених помилок та викриття злочинів, прикриваючись цинічними словами, що «це не на часі». Тобто злочинців і зрадників у владі будемо шукати та викривати після війни? А зараз нехай вони і далі роблять свою чорну справу.
Тож, коли в соцмережах до дописів з критикою влади читаю в коментарях оте « це не на часі», а ще частіше «а Парашенко что лучше» чи «Порошенко почав війну» і т.п. , то розумію що за рівнем впливу пропаганди на своє населення, ми зовсім не уступаємо московітам. Їхньому «аналогов нет» в пропаганді ми маємо своє «анал-гов», навіть на телеканалі Г+Г є «анал-гав» скабєєвої. Тож в цьому плані ми нічуть не кращі московітів. Адже при чому тут в аргументах Порошенко, коли йдеться про діючу владу і саме її гріхи чи навіть злочини. Як не як, а результати трирічного правління Зеленського, всі ті зашквари його команди, ця війна, мали би відкрити очі на реальний стан справ в державі. Але ні, пропаганда попри все ліпить з нього героя і рятівника держави. А ця роль йому, як артисту, дуже подобається. Роль цю він грає дуже добре, жаль тільки, що вчиться не дуже швидко.
Та попри все є віра в наші збройні сили, впевненість, що ми при підтримці союзників здолаємо клятого ворога, викриємо зрадників, позбудемося корупціонерів та проведемо необхідні реформи для вступ до Євросоюзу і НАТО. Здається до влади нарешті приходить розуміння, що підвалини держави складають – Армія, Мова, Віра! Хочеться вірити, що це і справді так. Як кажуть в народі, - Краще пізно чим ніколи! Та за втрачений час країна заплатила надто дорого!
09. 12. 2022 р. м. Вінниця
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2022
автор: Мирослав Вересюк