І заповіді й заповіти
перетворилися на прах.
Які ж ви в біса божі діти
по лікті крові на руках?
Як не зґвалтовані, то вбиті
лежать каліки та мерці,
прийшли «дружити» московити,
ножа тримаючи в руці.
Попереду несуть ікони
та трупний дух між них снує…
Для когось може й забобони,
але ж у мене очі є.
12.12.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2022
автор: Микола Соболь