Нащадок

І  близькі  вже  стали  зорі
Й  непомітно  мчать  віки,
В  невідомого  узорі
Затягнулись  всі  дірки.

Вже  забуті  кривда  й  правда,
Не  на  часі  навіть  час,
Людство  –  Всесвіту  громада,
В  ній  –  трильйон  майбутніх  нас!

І  вдивляючись  в  простори,
Де  колись  була  Земля,
Хтось  вірша  про  мене  створить,
Як  про  нього  зараз  я...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2022
автор: Віталій Гречка