Без світла... Наче так і треба,
Звикаємо до темноти,
Лежу... І думаю про тебе.
Як почуваєшся там ти.
Самотність пані гонорова
В цю ніч нагадує грозу.
Відступить... Нападає знову.
Пече...Яж видавить сльозу.
Ти уяви мої обійми,
Відчуй в цій темноті тепло,
Твоя душа уяву прийме,
Щоб спокійніше їй було.
Засни. І міцно спи до ранку.
У сні скоріше ніч мине.
І вже спокійно, на світанку,
Згадай,при світлі вже,мене.
Ця Українська темна нічка
Думками зміцнює любов.
А ось і Сонце,Божа Свічка,
Нам день новий дарує знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2022
автор: Малиновый Рай