[b]Ч[/b]и то слова душевні загубились,
[b]О[/b]хоплені чуттєво повсякчас?
[b]М[/b]ені тоді дитиною приснилось
[b]У[/b] дивну ніч, але єдиний раз.
[b]У[/b] тишині де танули тумани
[b]В[/b]еликі хвилі бавились в далі
[b]І[/b] біль розлуки, що несла лиш рани,
[b]Д[/b]одаючи печалі лиш душі.
[b]С[/b]тояла я і думала про речі
[b]Т[/b]ак часто, що тривожили в житті,
[b]А[/b] щохвилини вся душа доречі
[b]Н[/b]е знала, що сказать на це мені.
[b]І[/b] в тих дорогах де шукала мудрість
[b]Н[/b]естримно, поєднавши рубежі,
[b]Е[/b]нергією правила ще юність
[b]М[/b]агічно, досягаючи межі.
[b]А[/b] я все міркувала так невтомно,
[b]Є[/b]днаючи емоції у звіт,
[b]П[/b]еребирала ті ази змістовно
[b]О[/b]бачно, додаючи їх до літ.
[b]Ч[/b]ерез рутину довгу та безжальну
[b]У[/b] пошуках я істину знайшла -
[b]Т[/b]аку відому і як світ реальну
[b]Т[/b]еорії і практики життя.
[b]І[/b] відповіді мудрі та лояльні
[b]В[/b]еличного душею сприйняття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик