Подивлюсь на руці, то цілунок залишила осінь,
А її промінці заховались тихесенько в просинь,
Дивовижний пейзаж теж лишила на милій картині
Чи то може міраж відобразивсь, мов сад на світлині?
Подивлюсь у вікно, а слідів вже осінніх немає
І давненько зима сторінки непомітно листає,
Ось, взмахне рукавом - припорошить дороги й стежини,
Закружляє умить хороводи в зимову годину
Тихо вранці пройду, а сніжинки цілують обличчя
І казкову красу завжди бачити зовсім не звично,
Подивлюсь навкруги, замилуюсь сніжною казкою,
А сніжинки-листки обіймають ніжною ласкою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик