Прокинусь і розплющу очі
Навколо тиша та пітьма
Кудись розбіглись сни пророчі
Поруч нікого вже нема.
По зачарованому колу
Стрілки годинника ідуть
Муркоче кіт. Веде розмову
Що йому спати не дають.
Либонь світанок запізнився
Чи може я не те чекав
Бо в небі Місяць не світився
Зорі до купи десь збирав.
На цьому крапка. Будуть зміни
Я почекаю до весни
Грона червоної калини
Не раз насняться ще мені.
15.12.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2022
автор: wanatol