Знаєш, не можу тебе забути!,
Так часто приходиш у мої сни.
Скажи ,за що я несу покуту?...
Самотній ходжу на стежках весни.
А, я не бачив тебе ,так давно
І здається, що минуло сто літ.
Дивлюсь у минуле, як у кіно
Шукаю куточок раю -казковий світ .
Розійшлись з тобою стали чужі
Та й ніколи ми, не були рідні.
Знову з тобою стрілись на межі
Звели наші стежки- зорі літні.
Ти, змінилась...стала немов пава
Цвітеш немов би троянда в саду.
В очах сяє -висока октава
Будь, щаслива! ...І я своє знайду!.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2022
автор: Чайківчанка