Кап-кап-кап
Протікає кран
Кап-кап-кап
Ти дратуєшся, я не помічаю
Кап-кап-кап
Ти борешся з вентилем,
я вибудовую в голові музику з краплинок води.
Кап...кап...кап...
Ми давно помінялись місцями.
Я заразила тебе своїм холеризмом
і твій меланхолік не витримав.
Тепер у цій кімнаті двоє божевільних.
Ми з тобою по схемі:
кохання-ненависть-тремор-агонія-майже смерть-знов кохання
(до летальності ніколи не доходить, хіба-що до літальності)
Я так давно підбирала ключик до твоїх емоцій,
а відкривши, виявилось що це скринька Пандори.
Тепер не знаю, що робити,
а схема ще частіше повторюється.
Прагну знайти вихід, але постійно
відкладаю до суботи прибирання безладу у своїй голові,
згадую про це в понеділок
і знов відкладаю до суботи.
Намагаюсь порвати наш Circulus vitiosus -
Червоний чи синій, синій чи червоний,
червоний, синій, синій, червоний...
Будь-який! Перерізаю червоний!
Вибух!
Тепер в нас обох переплутані пазли в голові,
одже все в нас буде добре!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96840
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2008
автор: Пастель