тіні забутих коханих,
тіні забутих душ..
забута нами любов до безтями,
ти більше її не воруш.
світло синього неба,
світло білих беріз..
яскравими барвами сонячні зайчики,
певне, твій малювали ескіз.
холод наших обіймів,
холод зимових ночей..
кригою вкритеє серце просило тепла від чиїхось очей.
сльози в холодну подушку,
сльози удень і вночі..
колись я забуду, як це було, та згадають усе глядачі.
05.II.2022-08.V.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2022
автор: Леся Довженко