Стоїть на вулиці веселий сніговик
мабуть він від ворон сніг охороняє
на ньому сяє білосніжний пуховик
але плечима скарб свій заслоняє...
Стоїть зі снігу охоронець і сміється
але і вкрасти ніхто не робить спроби
тоді і на веселощі і час знайдеться
хоча перед його очима одні сугроби...
Стоїть ще воїн крижаний і не замерзає
і дивиться у даль підморожена морквина
він не від холоду а без гумору страждає
у радісне життя людина вірити повинна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555