*****
У нас є сила волі
І сила духу теж.
Зазнаємо ми долі
Щасливої. Авжеж!
Ми ворога здолаєм,
Уставши із колін.
Ми всі це точно знаєм,
Упевнені, що він
Зазна поразки, краху.
Невдачі він зазна,
Кінець поклавши жаху
Цьому, і ця війна
Закінчиться і більше
Її не буде, ні.
Цього украй, найбільше
У рідній стороні
Моїй усі бажають
І сил усіх своїх
Для цього докладають.
У них багато їх
І в тілі, і у дусі,
І в серці. З них ніхто
Оманливій спокусі
Ні рік, ні два, ні сто,
А завжди в щасті й згоді
Під владою Кремля
Жить, не піддасться. Годі!
Я вже не немовля. –
Говорить Україна
І доньки, і сини
Її – уся країна. –
Не треба нам війни!
Її ми не бажаєм.
Ми в мирі прагнем жить
І віримо та знаєм,
Що все ж нам пощастить,
Що доля нам всміхнеться,
А весь цей жах умить
І назавжди минеться,
Немов сірник, згорить
Ущент або розтане,
Немов під сонцем сніг.
У всіх містах настане
Мир. Прийде на поріг
Він нашої оселі.
Його зустрінем ми
І будемо веселі.
Щасливими людьми
З ним будемо ми жити
Щомиті. Більш повік
Не будемо тужити,
Свій коротати вік.
Адже нам не для цього
Всім надано життя,
А щоб впродовж усього
Життя всі почуття
Та думи світлі мати.
Для цього нам усім
Життя надала мати
На білім світі цім.
Тож хай же так і буде,
А темні всі думки
І почуття забуде
Хай кожен! Сторінки
Всі їхнії спалімо,
Немов вогонь, ущент
І залюбки живімо
Кожнісінький момент,
Допоки серце б’ється
У грудях тихо в нас,
А доля хай сміється
Лиш всім нам повсякчас!
Євген Ковальчук, 02. 03. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2022
автор: Євген Ковальчук