Залежні любов'ю.
Лив сильний дощ,
Сповзавши каплями по вікнах.
З собою взяли ми спиртне,
На ліжко в келихи розливши.
Торкався ніжно я тебе.
По тілу пальчиком водивши,
Спустившись нижче я до ніг,
Немов вода на шибці.
Здійме фіранку вітер вгору,
Пробившись в форточку на вікнах.
Пройду крізь тебе я устами,
Немов вино ігристе.
П'яніти мною будеш ти,
На щічках виглянуть рум'янці,
Коли гарячий подих мій,
Тобі низом пройдеться.
Звернувши келих із вина,
На твої груди вилив.
Вони солодкі, та п'янкі,
Від них і я п'янію.
Ти танеш в ліжку, вся моя,
Немов життя скінчилось.
І лиш крізь зливу за вікном,
Від насолоди стогнеш.
Промокли двоє, я і ти.
В кімнаті повна тиша.
Скінчився дощ і вітер стих,
Також мабуть в нірвані.
Ти мій наркотик, мій екстаз
Тобою шаленію.
Від алкоголю зносить дах
Від тебе, вирве душу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2022
автор: AGL@Bal