Захворіла війною у лютому.
Барви втрачено, мозок зґвалтовано.
До землі моїй серцем прикута я.
Сенс життя безстроково скасовано.
Помарнілі пейзажі барвисті.
Спів пташок став німими сонатами.
Чую плач замість шереху листя
Матерів, що дітей своїх втратили.
Мої сни підірвались ракетами,
Мої мрії зруйновано дронами,
Мої очі розбиті портретами
Тих, кого проводжаємо дзвонами.
Мої люди блукають країнами,
В кожнім серці болить порожнечею,
Є журба і молитва єдиними
У старих, молодих, та малечі.
Захворіли війною у лютому,
Відродились незламною силою,
Богом даною, світом почутою,
Завжди вільною Україною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2022
автор: ElenaIvchenko