***

Мені  колись  наснилася  війна...
Була  малою,  пам'ятаю  досі:
ніч  темна,  і  холодна,  і  страшна.
І  ноги  змерзлі,  дуже  змерзлі  й  босі.
Я  досі  пам'ятаю  дикий  жах,
яким  накрило  всі  страхи  дитячі.
Війна,  здавалося,  це  надхижак.
Не  було  сліз.  "Я  не  боюсь,  не  плачу..."
Сховалась  я  тоді  у  курнику,
який  до  того  завжди  обминала  -  
боялась  дуже,  але  в  ніч  страшну
рятунок    свій  я  у  страхах  шукала.
І  не  страшними  стали  павуки,
які  ховалися  разом  зі  мною,
і  чорна  ніч,  що  помахом  руки
дівча  сховала  від  усіх  собою.
А  далі,  далі...  Просто  дикий  страх,  
що  в  жах  нелюдський    перейшов  повільно.
І  павуки,  що  на  моїх  руках
аж  до  пробудження  бродили  вільно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968781
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2022
автор: Ксенія Фуштор