А душа моя безкрилая
Летіти все хоче..
Її не пустила я,
Натішитись хочеться...
Світанками ранніми,
Розлуками дальніми,
Квітами осені,
Очима печальними.
Встигнути хочеться
Занадто й усього,
Та серденько мореться -
Не треба такого.
Не встигнути вдосталь
Всім світом натішитись,
Коли лише просто
Без продиху вітритись.
Коли без упину
До краю летіти,
Згинаючи спину
Рабом і змарніти.
Душа би летіла,
Бо крила має.
Усе би зуміла!
Чому ж не літає?
Бо треба сповна
Куштувати моменти,
Бо доля одна,
Даремно - не вмерти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2022
автор: Христина Браун