Горять океани в залежному сяйві,
Пилом розносяться ніжні дими.
Ніхто не віщує занедбане мальві-
Стираються ноти з нещастя вини.
І тішаться очі із тОго, що мають.
Фарба минає палкі рубежі.
Немає нічого, про що не спитають-
Ілюзії думи насправді чужі.
Це мовби агонія синього неба,
Наче узором не зшита весна...
Горять океани ще десь коло тебе
І хилиться снігом забута сосна...
16.12.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2022
автор: Сара Ґоллард