Де твої чорні беззахисні очі,
Де не сумісні із болем житА?..
Я ж віддавала надії пророчі
З горя, безодні і трохи - з листа...
Ось уже зникла неперша заграва,
Яка малювала дотичні вуста.
Погасла осіння розмашиста драма,
Де ніч не сказала, наскільки жива...
Ти відгукнешся чорнило-зорЯми,
Знов уплетеш у волосся жита...
Я осторонь буду із тими листами,
Які не зуміли...спинити моря...
17.12.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2022
автор: Сара Ґоллард