І знову додому…
Наймиліші серцю небокраї
Ті, що обіймають рідний край,
Тут і сонце особливо сяє,
І душі квітучий тут розмай.
Все тут рідне - і земля, і люди,
Мови в світі кращої нема,
Дихається тут на повні груди,
Гріє душу вдома і зима.
Ця зима вдалась занадто люта
Не від холоду, від злості ворогів,
Кида ворог ненависті пута,
Але сам і згине врешті в них…
Невеселий, зранений мій краю,
Нам цю зиму треба пережить,
Ні страху, ні відчаю немає,
Бо ми рідним вмієм дорожить.
Я вже дома, в дорогому місці,
Спільну біль в молитві розділю,
Хай від люті клятий ворог трісне,
Боже праведний, дай миру нам, молю…
20.12.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2022
автор: Галя Костенко