У променях світла, збиратись ти будеш,
Стоявши мов ангел, у заслонених вікон.
Гаряча статура, немов кований витвір,
До тебе притягне, мене мов би магнітом.
Останні моменти лишились у ночі,
Ще трохи і темряви зовсім не буде.
До тебе я ніжно притиснувся ззаду,
Солодко по шиї пройшовши губами.
Рукою обняв я тебе за животик,
З тобою ми злились, мов глиняна суміш,
Неначе гончар, твого тіла торкаюсь,
Кружлявши з тобою ми мов би на колі.
Ще не вдіта, чарівна, у ліжко ти впала,
Потянувшись мов киця, свої губи злизала,
Твої очі грайливі, мене розпалили,
Розіп'явши за ноги, грішне тіло кохаю.
У морозяний ранок, так гаряче зігріті.
Ти відкриєш на вікнах, вже освітлені штори,
Всю прогнавши з кімнати, нашу темряву ночі.
Посміхнувшись до мене, душу світлом укриєш.
❤️……❤️………❤️
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2022
автор: AGL@Bal