Ракети, бомби, дрони,
Не в бій, не на кордони,
І не на еродроми,
А на садки та школи,
На діток, що ніколи
Не відчували зла...
На парки та лікарні,
Бездушні та безкарні,
Новітнії фашисти -
Сучаснії рашисти
Скидають бомби "чисті",
Випалюють до тла..
В цих бомбах : порох матері,
Заряди - вихователів,
Підпали - ідеологів,
Начин - керівників,
Ці зомбі - плід імперії,
Останніх зрад Ічкерії
Та інших посіпак...
Вони ідуть наврочені,
Із мозком замороченим,
Ідуть , мов на заклання
Скотина мовчки йде...
Не знають, що закладені, пропиті та обкрадені,
І що в кінці дороги - 200 цифра жде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2022
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)