300 днів й 300 ночей,
Ідуть бої в моїй країні...
І зрозуміло нам усім,
Що ці бої за наші долі...
Кожна війна завжди страшна,
Від неї втрати є і болі...
І 10 місяців війни,
І незбагненні наші долі...
І важко бачить нам,і ждать,
Як же страждають наші люди,
Та нам вдається сили взять,
Й перемагати вміти всюди...
Напевне путлер геть сказивсь,
Ще й Лукашенка зве до бою...
І білоруський президент,
Вже також став для нас ворожий...
І зрозуміть не можу я:
Своїх сусідів, білорусів,
Невже потрібна їм війна,
Вони ж втрачають своїх друзів...
І день за днем іде війна,
Вже !0 місяців предовгих...
І стогнем ми, й наша земля,
А ми жадаєм перемоги...
Мені пече ще та війна,
Яку я перенесла в дитинстві...
Не зійде з пам"яті вона,
Допоки я живу в цім світі...
Мені пече і ця війна,
Горить в душі, палає слово
Не закінчиться вона
У моїй пам"яті ніколи...
Та вірю в перемогу я,
І все роблю для перемоги,
Там десь на ній донька моя,
І я молюсь щоденно Богу...
Прошу я донечку свою,
Щоби була все ж обережна,
Щоб думала і про сім"ю,
Любов сім"ї завжди безмежна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2022
автор: геометрія