Не холодна, та зла ця зима,
Війна холодом дме мені в душу...
В Україні моїй йде війна,
І сумую тому - то я дуже...
А війна, тож постійна біда,
Це відомо усім нині людям...
На війні нині донька моя,
Це тривожить мене й мою душу...
Я не проти підти на війну,
І війни я нічуть не боюся...
Та, на жаль, в мене сили нема,
бо ж стара уже я і недужа...
Не страшна мені нині зима,
Та тривожить вона мою душу...
Бо в моїй Україні війна,
Зрозуміти війну цю я мушу...
Не холодна, та зла ця зима,
Запорошує серце і душу...
Мені жаль що вже сили нема,
На війні моя старість не буде...
Та болить моє серце за все,
Що нині відбувається всюди...
І кричати я хочу до тих,
Хто мене й українців почує...
Не лякає людей ця зима,
Бо триматися люди навчились,
Й альтернативи у нас ще нема
Та я вірю війна все ж скінчиться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2022
автор: геометрія