наші руки, можливо, ніколи
не відчують одна одну.
наші мрії, жодна з них, жодна
не стане спільною. навіть наші мови
різні. але взаємність випадкова,
і з часом навіть випадковість стає передбачуваною.
(випадковість взаємна)
отже лінії кола,
як і дві паралельні,
перетинаються, начебто...
у точці відліку є початок кінця
нашого з тобою часу.
ця осінь має риси твого лиця
на поверхні можливого сказу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96909
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2008
автор: Heather