Вічності дитя

Збігає  час  у  вічності  ріку,
Де  свій  аршин  на  все  і  воля  Божа,
І  течія  своя,  і  п'ятий  кут,
Який  ніхто-ніхто  знайти  не  може.
І  хоча  кожен  вічності  дитя,
Та  змушений  зважать  на  примхи  долі,
Що  є  зорею  й  карою  буття,
Фінал  якого  людям  невідомий.
І  той,  хто  бачив  різне  на  віку,
Стає  її  слугою  мимоволі,
Й  надію  має,  іноді  крихку,
Аби  продовжить  шлях  життєвим  полем.
11.11.2022.
Ганна  Верес  Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2022
автор: Ганна Верес