Мінливість наших днів нестерпна,
А стабільність психіки сумнівна.
Колись ця мить, – на мить безсмертна, –
Була все ж щира та наївна.
Колись ця мить у миті заблукала,
Колись вона в цій миті щось знайшла,
Але яка б на смак не була міцною кава,
Ця мить була прекрасна і страшна.
Та мить у миті – миті відібрали,
Так і в людей: когось віднімаємо в когось.
І тих, хто справді щиро відчували,
Одним днем забути довелось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2022
автор: Андрій Лагута