Сніп повен зоряним колоссям
Туге тримає перевесло.
Душа ридає безголоссям:
"Ніхто ніколи не воскресне!"
Добірні зерня скине вічність
В Різдвяну ніч на грішну Землю
І будуть сходи канонічні,
Аби ж були всі недаремні.
Аби напоєні любов’ю
Всім досхочу із сонця чаші,
По вінця вірою живою
Наперекір лихому часу.
картина художника Олега Шупляка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2022
автор: Шостацька Людмила