Колись і ти
Кохання мав,
Від самоти
Бог не спасав.
"Але час є" -
Ти говорив,
Тільки своє
Ти загубив.
Твій храм згорів
І прапор згнив,
Бо ти не встиг
Спасати їх.
Вся кров брудна
Твого тіла,
Лише вона
Постаріла.
Без каяття
Душа твоя,
А у життя
Межа своя.
Упав вінець,
Згас краєвид.
Тепер кінець,-
У тебе СНІД.
25.12.2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2022
автор: Мирослав Манюк