Не спиться сьогодні, не спалося вчора,
У пустій голові поселилися тіні.
Вчепилась у мене очима потвора,
Що тихо шепоче в нічному промінні.
Говорить так тихо – ледь вловлюю слухом,
Та краще б ловив я себе уві сні.
Шепоче за вухом, шепоче над вухом,
Торочить про мене, про мене й мені.
Ну геть ошаліти, як можна піддатись
На те, що говорять твої глядачі.
Лягай краще спати, думками ж не гратись,
Особливо мені перед сном – уночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2022
автор: Андрій Лагута