Наче шовк
Спускається вечір,
Ховаючи шов
Світлотіні
На стінах
У сутінках
Твого вікна,
Любов
За фіранками
Ледве тріпоче,
Ворушиться
Ніч,
Що цінніша
За тіні
За прихоті пристань
До якої швартові
Кидає смак.
Заморений
Човен,
З голодною
Мавкою.
З книгою
Вічності
Сяйвом сполокана
Ревна,
Натхненно
Гортає рукою.
Пожадливу
Темінь
Жагучих
очей.
І я відпливаю
Від пристані
Скорений,
Схоплений
Нею,
Сторінкою
Білою
Наче вітрило
Здіймає і
Тягне
Тебе попід хмари
На острів
Поезії.
19.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2022
автор: Володимир Каразуб