Я плакала... боліло до кісток.
Не вірила, що так душа страждає.
Лишався крок, ще вчора - цілий крок,
сьогодні мені йти куди немає.
На дверях у сусідів не замки,
вони б мені з порогу відчинили...
Дверей нема, посипались шибки
два тіла покривалами накрили.
Я плакала... без крику чи зітхань,
йшла полем, болем, свистом заметілі.
Лишився крок та жодних запитань...
і божевілля голками по тілі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2022
автор: Людмила Мартиненко