НАМИСТО ЗІ СКАРБІВ



(Дорогій  сестричці  з  нагоди  Дня  народження  )

Роки́  минають,  пли́не  час  кудись,
Ось  ще  один  кудись  собі  полинув,
Тепер  з  нови́м  в  обі́йми  ти  візьмись,
Бо  шаль  свою́  на  те́бе  він  накинув.

З  великою  любов’ю  це  зробив,
Бо  ти  для  нього,  наче  та  Богиня,
Він  вже  тебе́,  сестричко,  полюбив,
А  тим,  що  був,  поповнилася  скриня.

Хоч  рік  летить,  немов  красивий  птах,
Але  назад,  ніко́ли  не  вертає,
Водив  тебе  за  руку  по  стежка́х,
Та  час  мина  і  в  скриню  він  сідає.

Таких  скарбі́в  Госпо́дь  все  додає,
Ти  їх  збирай  в  красивеє  намисто,
Неначе  книжку  в  ру́ки  подає,
Й  сторінка  кожна  є  у  ньому  чиста.

Ти  за́писи  щодня  роби  у  ній,
Вони  ніко́ли  з  книги  не  зітруться,
Думки́  щоразу  йтимуть,  наче  рій,
По  за́кутках  душі́  вони  пройду́ться.

Щоразу  ти  багатшою  стаєш,
Роки́-скарби́  ні  з  чим  не  порівняти,
Тепло́  душі́  усім  нам  віддаєш,
З  рокі́в  намисто  дав  Госпо́дь  вдягати.

Носи́  його,  сестричко,  залюбки,
Воно  тобі́,  рідненька,  дуже  личить,
Протоптуй  з  ним  життєвії  стежки́,
А  тих  скарбі́в  тобі́  з  нас  кожен  зичить.

26.12.2022  р.  

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР